Стратегічне управління та управління змінами (англ.)
Тип: Нормативний
Кафедра: публічного адміністрування та управління бізнесом
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 1 | 4 | Іспит |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 1 | 32 | доцент Герасименко О. В. | |
| 1 | 10 | доцент Герасименко О. В. |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 1 | 16 | доцент Герасименко О. В. | |
| 1 | 8 | доцент Герасименко О. В. |
Опис курсу
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Метою навчальної дисципліни є формування системи знань щодо підвищення ефективності стратегічного управління завдяки правильному використанню менеджерами різних рівнів принципів та інструментів адміністрування, створення цілісної системи стратегічного управління та управління змінами.
Завдання вивчення дисципліни:
– формування у студентів системи знань з теорії та методології стратегічного управління та управління змінами; принципів побудови та функціонування систем управління змінами;
– формування системного мислення та комплексу системних знань і вмінь щодо розуміння необхідності змін та управління змінами у стратегічному розвитку сучасних організацій, принципів та методів управління опору змінам;
– забезпечення знань щодо стилів та моделей поведінки менеджерів щодо стратегічного управління та управління змінами;
– опанування практичними навичками управління індивідуальними, груповими та організаційними змінами;
– вміння проводити моніторинг та аналіз стану внутрішніх ресурсів фірми та розробляти рекомендації щодо управління стратегічними змінами, зниження опору змінам;
– опанування принципами успішних змін корпоративної культури та підходів до управління змінами щодо діяльності підприємств із використанням інструментарію інформаційних технологій та практичних методів реалізації моделей організаційних змін.
За умов успішного виконання вимог щодо опанування дисципліни студент набуде компетентностей:
Інтегральна компетентність:
– здатність розв`язувати складні задачі і проблеми у сфері публічного управління та адміністрування та/або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
Загальні компетентності:
– здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
– здатність працювати в команді, мотивувати людей та рухатися до спільної мети, бути лідером, діяти соціально відповідально та свідомо;
– здатність розробляти та управляти проєктами;
– здатність приймати обґрунтовані рішення та використовувати сучасні комунікаційні технології;
– здатність до професійного спілкування іноземною мовою.
Фахові компетентності:
– здатність налагоджувати соціальну взаємодію, співробітництво, попереджати та розв’язувати конфлікти;
– здатність організовувати діяльність органів публічного управління та інших організацій публічної сфери;
– здатність організовувати інформаційно-аналітичне забезпечення управлінських процесів із використанням сучасних інформаційних ресурсів та технологій, зокрема розробляти заходи щодо впровадження електронного урядування в різних сферах публічного управління та адміністрування;
– здатність визначати показники сталого розвитку на вищому, центральному, регіональному, місцевому та організаційному рівнях;
– здатність представляти органи публічного управління у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, громадянами та налагоджувати ефективні комунікації з ними;
– здатність здійснювати професійну діяльність з урахуванням потреб забезпечення національної безпеки України;
– здатність розробляти стратегічні документи розвитку соціально-економічних систем на вищому, центральному, регіональному, місцевому та організаційному рівнях;
– здатність забезпечувати належний рівень якості управлінських та адміністративних продуктів, послуг чи процесів;
– здатність аналізувати діяльність інституцій державного та корпоративного секторів;
– здатність оцінювати конкретну управлінську ситуацію, використовуючи відповідні інструменти аналізу: галузевий аналіз, аналіз ринку, PEST-аналіз, матричний аналіз, SWOT-аналіз тощо із економічним обґрунтуванням та розробкою шляхів покращення ситуацій.
Програмні результати навчання:
– знати теоретичні та прикладні засади вироблення й аналізу публічної політики, основ та технологій прийняття управлінських рішень;
– розв’язувати складні задачі публічного управління та адміністрування, враховуючи вимоги законодавства, виявляти правові колізії та проблеми, розробляти проєкти нормативно-правових актів для їх усунення;
– знати основні засади національної безпеки та уміти попереджати й нейтралізувати виклики і загрози національним інтересам України в межах своєї професійної компетенції;
– визначати пріоритетні напрями впровадження електронного урядування та розвитку електронної демократії;
– здійснювати ефективне управління інноваціями, ресурсами, ризиками, проєктами, змінами, якістю, застосовувати сучасні моделі, підходи та технології, міжнародний досвід при проєктуванні та реорганізації управлінських та загально-організаційних структур;
– уміти розробляти національні/регіональні програмні документи щодо розвитку публічного управління, використовуючи системний аналіз і комплексний підхід, а також методи командної роботи;
– спілкуватися іноземною мовою на професійну тематику, обговорювати проблеми публічного управління та результати досліджень;
– представляти органи публічного управління й інші організації публічної сфери та презентувати для фахівців і широкого загалу результати їх діяльності;
– розробляти обґрунтовані управлінські рішення з урахуванням питань європейської та євроатлантичної інтеграції, враховувати цілі, наявні законодавчі, часові та ресурсні обмеження, оцінювати політичні, соціальні, економічні, антикорупційні та екологічні наслідки варіантів рішень;
– уміти аналізувати політику ефективного залучення організаційних форм громадськості до процесів електронного врядування, формувати систему показників та критеріїв, здійснювати їх ідентифікацію;
– здійснювати стратегічне і оперативне планування діяльності публічних організацій, бізнес-структур;
– вміти визначати пріоритети у діяльності приватного сектору, з метою делегування повноважень та відповідальності, організації процесу виконання завдань відповідно до принципів управління.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
знати:
– термінологічну базу стратегічного управління та управління змінами;
– особливості формування та функціонування інструментів управління змінами;
– методи подолання конфліктів у процесі змін;
– функції менеджера-адміністратора в процесі стратегічного управління та управління змінами;
– методологію та інструментарій стратегічного управління
інноваціями, ризиками, проектами, змінами, якістю;
вміти:
– розробляти ефективний план дій щодо запровадження змін;
– формувати команду для проведення змін;
– застосовувати ефективні форми контролю, координувати та регулювати діяльність в цілому;
– володіти навичками стратегічного управління індивідуальними, груповими та організаційними змінами;
– здійснювати стратегічне управління процесом змін на різних етапах;
– проводити моніторинг та аналіз процесу змін;
– володіти методами стимулювання персоналу в процесі стратегічного управління та управління змінами;
– використовувати комунікаційні технології для підтримування ділових та особистісних контактів в процесі управління змінами;
– використовувати сучасні методи наукового пізнання і здійснювати наукові дослідження щодо стратегічного управління та управління змінами.
Рекомендована література
Основна література
1. Barriers to organizational change. URL : http://www.torbenrick.eu/blog/change-management/barriers-to-organizational-change
2. Bernard Burnes (2021). Managing Change.
3. Colin A. Carnall (2021). Managing change in organizations. Edinburg Gate.
4. Wendell L. (2020). Organization Development and transformation: Mаnаging Effective Change. French.
Додаткова література
5. Barnes, S. and Hunt, B. (2001). E-commerce and V-business: Business Models for Global Success. Butterworth-Heinemann: Oxford.
6. Bernd, W. Wirtz (2011). Business Model Management (1st edition). Gabrel Verlag: Germany.
7. Besanko, D., Dranove, D. and Shanley, M. (2000). Economics of Strategy (2nd edition). Wiley: Chichester.
8. Bocij, P., Chaffey, D., Greasely, A. and Hickie, S. (2003). Business Information Systems. Technology, Development and Management (2nd edition). Financial Times Prentice Hall: Harlow.
9. Boddy, D., Boonstra, A. and Kennedy, G. (2001). Managing the Information Revolution. Financial Times/Prentice-Hall: Harlow.
10. Boddy, D. (2002). Management: An Introduction. Prentice-Hall: Harlow.
11. Chaffey, D. and Smith, P. R. (2001). E-marketing excellence: at the heart of e-business. Butterworth-Heinemann: Oxford.
12. Chaffey, E. (2004). E-business and E-Commerce Management (2nd edition). Pearson Educational Publishers.
13. Chen, S. (2001). Strategic Management of e-Business. Wiley and Sons: Chichester.
14. Chircu, A. M. and Kauffman, R. J. (2000). Reintermediation in Business-toBusiness E-Commerce. International Journal of Electronic Commerce, Summer, 4, 4, pp. 7–42.
15. Collins Dictionary of Economics (2013). Harper Collins: Glasgow.
16. Daft, R. L. (2003). Management (6th edition). Thomson: Mason.
17. Dyer, J. H. (2007). Effective Interfirm Collaboration: How Firms Minimize Transaction Costs and Maximize Transaction Value. Strategic Management Journal, 18(7), August, pp. 535–56.
18. Gint, K. (2005). Leading from the front. The Sunday Times: Smarter Business, 6 February, p. 7.
19. Gulati, R. and Garino, J. (2000). Get the Right Mix of Bricks
and Clicks. Harvard Business Review, May/June, pp. 107–14.
20. Hansen, W. (2020). The Transition of the Skill Base of the Workforce in Three Service Sectors. A Decade of Change, 1986–96. MERIT: Maastricht.
21. Hardwick, P., Langmead, J. and Khan, B. (2021). An Introduction to Modern Economics (5th edition). Longman: Harlow.
22. Introna, L. D. (2001). Recognizing the limitations of virtual organizations. In E-Commerce and V-Business: Business Models for Global Success (S. Barnes and B. Hunt, eds), pp. 268–79, Butterworth-Heinemann: Oxford.
23. Kalakota, R. and Robinson, M. (2000). E-Business: Roadmap for Success. Addison-Wesley: Reading, MA.
24. Karmakar, N. (2003). Digital Security, Privacy and Law in Cyberspace: A Global Overview. In Proceedings of the International Association for the Development of Information Systems (IADIS), Lisbon, Portugal, 3–6 June, pp. 528–36.
25. May, P. (2000). The Business of E-Commerce: from Corporate Strategy to Technology. Cambridge University Press: Cambridge.
26. McClellan, J. (2004). On the Crest of a Wave. The Guardian, 18 November, p. 24.
27. McDonald, M. (2020). Strategic marketing planning: theory and practice. In The CIM Marketing Handbook (4th edition) (M. Baker, ed.), pp. 116–282, Butterworth-Heinemann: Oxford.
28. Morgan, J. (2015). The 5 types of organizational structures: Part 1, the hierarchy. www.forbes.com/sites/jacobmorgan/2015/07/06/the-5-types-of-organizational-structures-part-1-the-hierarchy/#4a14c22d3853.
29. O’Brien, J. A. (2002). Management Information Systems: Managing Information Technology in the E-Business Enterprise (5th edition). McGraw-Hill: New York, NY, pp. 128–32.
30. Pavlou, P. A. (2002). Trustworthiness as a Source of Competitive Advantage in Online Auction Markets. In Best Paper Proceedings of the Academy of Management Conference, Denver, Colorado, August 9–14, pp. 9–14. http://www-scf.usc.edu/pavlou/14735.pdf.
31. Porter, M. E. (2001). Strategy and the Internet. Harvard Business Review, March, pp. 63–78.
32. Shu, S. T. and Wong, V. (2001). The use of online focus groups in marketing research: A feasibility study. In Proceedings from the Academy of Marketing Conference, University of Cardiff, Cardiff, 1–4 July, pp. 86–94.
33. Simons, R. (2015). Control in an age of empowerment. Harvard Business Review, 73, pp. 80–8.
34. Sultan, F. (2002). Determinants and Role of Trust in E-Business: A Large Scale Empirical Study. MIT Sloan School of Management Working Paper.
35. Treleaven, P. (2000). E-Business Start-Up: The Complete Guide to launching Your Internet and Digital Enterprise. Kogan Page: London.
Матеріали
Робоча програма навчальної дисципліни (магістр, денна ф.н.)