Опис курсу

Предметом дисципліни “Об’єктно-орієнтований дизайн” є методи та прийоми розробки складних програмних систем з сучасним інтерфейсом.

Мета вивчення дисципліни “Об’єктно-орієнтований дизайн” – ознайомлення студентів із сучасними методами проектування програмного забезпечення, що дозволяють здійснювати розробку програмних систем середньої та високої складності.

 Основні завдання

Основні завдання дисципліни “Об’єктно-орієнтований дизайн”: ознайомлення студентів із сучасними процесами розробки програмного забезпечення (ПЗ), орієнтованими на наскрізне проектування; вивчення  основ мови моделювання UML; вивчення принципів аналізу та проектування об’єктно-орієнтованих систем; вивчення найбільш поширених шаблонів проектування та архітектурних шаблонів.

Вимоги до знань і умінь

Вивчення навчальної дисципліни передбачає досягнення такого кваліфі­каційного рівня підготовки студента, за якого він повинен:

а) знати

• сучасні засоби моделювання і документування архітектури ПЗ;
• методи побудови та аналізу формальних моделей предметних областей;
• основні фази процесу розробки ПЗ;
• основи мови UML;
• принципи об’єктно-орієнтованого проектування;
• принципи і методи створення складних програмних засобів на основі концепції та стандартів відкритих систем, CASE-систем, мови UML;
• функціональні можливості однієї з програм-редакторів мови UML;
• основні архітектурні шаблони, які використовуються при розробці програмних систем;
• шаблони проектування, що використовуються при розробці систем;

б) уміти

• розробляти моделі компонентів інформаційних систем, включаючи моделі баз даних;
• обґрунтовувати прийняті проектні рішення, здійснювати постановку і виконувати експерименти з перевірки їх коректності та ефективності;
• моделювати, аналізувати та документувати вимоги до коректності та ефективності ПЗ;
• методи і засоби організації колективної роботи над проектом по розробці ПЗ;
• застосовувати на практиці фундаментальні концепції об’єктно-орієнтованого підходу: абстракцію, інкапсуляцію, успадкування, поліморфізм;
• проводити аналіз вимог і проектувати, на основі даних аналізу, системи і підсистеми з використанням мови моделювання UML;
• розробляти логічну модель програмної системи;
• розробляти компонентну модель програмної системи;
• розробляти модель розміщення компонентів програмної системи;
• застосовувати шаблони проектування та архітектурні шаблони.