Опис курсу

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета навчальної дисципліни – подати науково обгрунтований погляд на основи теорії комунікації та складники комунікативного процесу, розвивати вміння аналізувати основні принципи комунікативної діяльності.

Основні завдання:
– формувати вміння аналізувати та оцінювати державну комунікативну політику, практично застосовувати комунікативні моделі та їх технологічний потенціал, проводити взаємозв’язок між політичними процесами, що відбуваються в суспільстві, і державотворчими, оволодіти методикою порівняльного аналізу різних типів комунікативної діяльності;
– виробити навички аналізувати роль інформаційної влади в демократизації суспільства та використовувати мову як код з метою пошуку шляхів підвищення ефективності спілкування;
– ознайомити з практичними прийомами організації ефективного публічного мовлення та можливостями їхнього застосування;
– виховувати потребу вдосконалювати власне монологічне та діалогічне мовлення;
– удосконалювати базові знання з ділової української мови як складника комунікативної діяльності в публічному управлінні.

Вимоги до знань і умінь

знати:
– термінологічну базу комунікацій в управлінні;
– комунікативні моделі та їх технологічний потенціал;
– методику порівняльного аналізу різних типів комунікативної діяльності;
– основні принципи взаємозв’язку політичних та комунікативних процесів сучасності;
– структуру, закономірності та явища мовної комунікації;
– парадигму ролей/позицій комунікантів як учасників комунікативного процесу;
– комунікативні стратегії і тактики та засоби їх реалізації в публічному управлінні;
– засоби вербального та невербального впливу на аудиторію;
– основні мовні норми в текстах офіційно-ділового стилю в публічному управлінні.

уміти:
– використовувати сучасні досягнення в галузі публічного управління;
– аналізувати роль засобів масової інформації в діяльності органів влади;
– застосовувати основні технології зв’язків із засобами масової комунікації для участі у процесі висвітлення діяльності органу публічної влади;
– знаходити оптимальні моделі мовної комунікації відповідно до комунікативних намірів;
– послуговуватися виразовими мовними засобами в промовах різних видів;
– застосовувати методи мовного та позамовного впливу на аудиторію;
– виявляти комунікативні невдачі, аналізувати їх причини з метою пошуку шляхів подолання;
– дотримуватися мовних норм під час складання документів, уникати двозначності висловів у текстах управлінських рішень, використовуючи точні словесні позначення предмета думки.