Виховний захід на тему «Життєвий та творчий шлях Великого Кобзаря»

09.03.2021 | 18:57

«Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!»

9 березня 2021 р. в Україні відзначають 207-му річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. В честь цієї події студенти групи УФФ-23с (освітня програма «Фінанси, митна та податкова справа») разом із порадником – доцентом кафедри фінансового менеджменту Кругляковою В.В. провели виховний захід на тему «Життєвий та творчий шлях Великого Кобзаря».

Розпочала захід Віра Володимирівна, наголосивши, що Тарас Шевченко для кожного свідомого українця – це не просто народний поет, талановитий митець, а й національний пророк, апостол правди, заступник знедолених, провидець, великий патріот та один з найбільших революціонерів нашого народу. Майже кожна сторінка відомого на увесь світ «Кобзаря» – це палкий заклик любити свій народ і край, пророчий осуд усякої неправди і неволі, рішучий осуд насильства і соціальної несправедливості. І хоч минуло вже 207 років від дня його появи на світ, а значущість цієї постаті та його слів абсолютно не зменшилася.

Продовжили захід студенти, висвітливши у своїх презентаціях життєвий шлях та творчі періоди Великого Кобзаря. Відтак, про ранні роки життя та творчості поета (1837-1843 рр.) розказала Юлія Бац, а період творчої зрілості поета, так званий період «трьох літ» (1843-1847 рр.), розкрили у своїй доповіді Анастасія Тхорик та Каріна Дьошина.

Про найтяжчий період життя і творчості Шевченка, але водночас і найбільш плідний у творчому плані – період арешту і заслання (1847-1857 рр.), доповів Тарас Козар, а Діана Фольтович представила у своїй презентації творчий шлях Тараса Шевченка в останні роки життя (1857-1861 рр.).

Наприкінці заходу студенти разом із порадником зауважили, що Тарас Шевченко є духовним пророком нашого українського народу. Століття спливають, а його слова не втрачають своєї актуальності, ніби написані вчора. Поет у своїх творах переконує нас, українців, що доля наша у наших руках. Тож треба вчитися на помилках історії і дбати про майбутнє власними силами, як цього і вчить поет.