Відвідування арт-простору Львівського палацу мистецтв студентами групи УФФ-41с

01 травня 2024 р. студенти групи УФФ-41 разом із порадником Уляною Ватаманюк-Зелінською відвідали Львівський палац мистецтв. Поринути  у його арт-простір дали змогу представлені експозиції і самобутні проекти, зокрема, побували на відкритті виставкового проєкту «Хліб наш насущний» у якому твори Народного художника України Мирослава Отковича розкривають бачення історії та унікального місця хліба, починаючи від християнства, через прадавні часи Трипілля, слов’янського світу, княжих часів та, завершуючи трагічним символізмом хліба в темі Голодомору.

Також, захоплює різноманітністю тем і стилів у полотнах художників України традиційна виставка Львівського палацу мистецтв «Весняний салон – 2024». Вона примножує славу нашого національного мистецтва, адже цьогоріч має особливе значення, так як присвячена 210-й річниці від дня народження видатного українського поета Тараса Шевченка.

Настрій Світлого свята – Великодня дала нам змогу відчути виставка «ВеликДень». Головний її експонат ­­– писанка – поєднує давнину дохристиянських часів, наше сьогодення, віру у вічність та є символом Великодня. Українське писанкарство – один із різновидів прадавнього народного мистецтва, наповнене глибоким духовним змістом сакрального значення. Не дарма «традицію гуцульської писанки» було взято під охорону держави та внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Символічним пам`ятником національному оберегу став і єдиний у світі Музей писанкового розпису в Коломиї, а кращі зразки гуцульської писанки зберігаються також у інших музеях та численних приватних колекціях. Випускаються й поштові марки із зображенням писанок різних регіонів України. У писанкарстві, як і в українській вишивці, за колористикою чи характером орнаментальних мотивів можна визначити регіон походження, простежується багато видимих і прихованих елементів, спільних для всіх регіонів України, які проникають крізь віки від покоління до покоління нашого народу. Але, «коли кладеш у кошик паску пишну, і писанки прикрасять смакоту, ти пригадай, хто небо наше мирне на фронті захищає у бою. Як смакуватимеш пасхальними дарами – то не гордись, що в кошику все є. Ти ж пригадай, чиїми то руками прикрите наше небо голубе…» (Марина Семйоник).