Участь порадників академічних груп у круглому столі «Академічна доброчесність: реалії та перспективи утвердження в науковому середовищі»

25 травня 2022 р. на факультеті управління фінансами та бізнесу відбувся круглий стіл на тему «Академічна доброчесність: реалії та перспективи утвердження в науковому середовищі». Захід відбувся в рамках діяльності Ради порадників факультету,  до якого долучилося 26 учасників.

Із вступним словом виступила заст. декана з виховної роботи, голова Ради порадників факультету д.е.н., доц. Шушкова Ю.В., яка у своєму виступі розглянула поняття академічної доброчесності, основні правила її дотримання як педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками, так і здобувачами освіти; форми та основні причини порушення академічної доброчесності. Серед ключових причин академічної недоброчесності з позиції здобувачів освіти доповідачка зазначила:

– соціально-економічні (низький престиж наукових досліджень);

– соціально-психологічні (недостатньо серйозне ставлення до дисциплін, які на думку здобувачів освіти є  малозначущими в їхній професійній діяльності);

– культурно-виховні (неготовність здобувачів освіти до самостійної інтелектуальної, розумової та аналітичної діяльності, відсутність навичок роботи з літературою й коректного цитування джерел, у тому числі через відсутність навиків “правильного” навчання у СЗШ);

– організаційно-управлінські (відсутність жорсткого контролю за проявами академічного шахрайства та покарань);

– інформаційно-технологічні причини (широка доступність інформації та сприятливі умови для її нелегального копіювання, представлення чужих результатів досліджень за свої) та ін.

Черговим спікером заходу виступила к.е.н., доцент кафедри фінансового менеджменту Смолінська С.Д., яка поділилась результатами дослідження на тему «Виявлення проявів академічної недоброчесності: синергія науковця та програмних засобів перевірки наукових робіт». У своїй доповіді Софія Дмитрівна звернула увагу на те, що поняття «академічна негідність» та «академічна недоброчесність» укорінилися серед вітчизняних науковців та освітян і однією з причин такого стану справ є відсутність повного нормативно-правового врегулювання цього питання. Смолінська С.Д. наголосила на тому, що університети мають достатньо повноважень, щоб розробляти засадничі положення боротьби з академічною недоброчесністю, та успішно виконувати першочергові завдання з метою подолання її ганебних проявів.

Порадник групи УФО-31 с к.е.н., доц. Долбнєва Д.В. представила учасникам круглого столу доповідь на тему «Плагіат: профілактика, методи боротьби та відповідальність».
Як зазначила доповідач, проблема плагіату є актуальною для вищої школи України, оскільки і надалі непоодинокими є випадки порушення академічної доброчесності через використання академічного плагіату і самоплагіату як серед науковців, так і здобувачів освіти.
Доц. Долбнєва Д.В. розглянула результати досліджень, проведених серед викладачів і студентів щодо сприйняття ними плагіату. Вони яскраво свідчать про те, що представники наукової спільноти більш гостро відносяться до плагіату, при цьому вважають, що нечесно використовувати його по відношенню до своїх колег, що плагіат є крадіжкою і заслуговує покарання, а учасники освітнього процесу, які його застосовують є некомпетентними фахівцями. Натомість здобувачі освіти легковажно ставляться до проблеми плагіату і при опитуванні досить часто погоджуються з тим, що плагіат у науці є звичайною практикою, а запозичення чужих думок не є злочином чи неморальним вчинком.
У доповіді Долбнєва Д.В. зазначила, що існує чимало причин застосування плагіату серед здобувачів освіти, серед яких: необхідність виконання великого обсягу письмових робіт протягом навчального семестру/року, повторюваність та неактуальність тем письмових робіт/розрив між темами та сучасними/актуальними/цікавими потребами, відсутність чітких та універсальних норм щодо оцінки оригінальності текстів у ЗВО тощо. Через це необхідно переймати досвід європейських країн у боротьбі з випадками плагіату.

У ході подальшої дискусії порадники академічних груп факультету обговорили міжнародні практики боротьби з академічною недоброчесністю, особливості забезпечення академічної чесності та гідності у ЗВО в умовах карантину та воєнного стану в Україні, спільно розробили шляхи подолання викликів ЗВО щодо формування та дотримання принципів академічної доброчесності в освітньому середовищі.