Виховний захід для групи УФП-21с: «До 40-вих роковин аварії на Чорнобильській атомній електростанції»
26 квітня 2026 року Україна та весь світ згадують трагічні сторінки історії – 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС. Порадником групи УФП-21с освітньо-професійної програми «Публічне адміністрування та управління бізнесом», доцентом кафедри публічного адміністрування та управління бізнесом Оленою Решотою, було проведено для студентів тематичний виховний захід, присвячений об’єктивному осмисленню наслідків катастрофи та сучасному стану Зони відчуження. Під час зустрічі учасники проаналізували трагедію, спираючись на сучасні наукові дані, та обговорили, чому Чорнобиль досі зберігає статус найбільшої техногенної катастрофи в історії людства з найвищим, 7-м рівнем за шкалою INES.
Доцент Олена Решота наголосила, що хоча промислові аварії в Бхопалі чи на дамбі Баньцяо забрали більше життів одномоментно, Чорнобиль вирізняється безпрецедентною кількістю відкладених жертв, серйозними наслідками для здоров’я ліквідаторів та довготривалим виведенням з обігу величезних територій на тисячоліття.
Окрему увагу приділили сучасним реаліям Зони відчуження, яка сьогодні кардинально змінила свій статус: через військові дії вона перетворилася на закритий оборонний буфер із замінованими прикордонними лісами та фортифікаціями, де повністю зупинено масовий туризм. Водночас студенти дізналися про справжній тріумф дикої природи на цій території, адже без втручання людини вона стала унікальним біосферним заповідником, куди повернулися бурі ведмеді, рисі, вовки та коні Пржевальського. На завершення заходу порадник групи зазначила, що попри поступове зниження рівня радіації на окремих периферійних ділянках, про масове повернення людей до повноцінного життя в Зоні мова не йдеться, тому ця зустріч допомогла здобувачам освіти не лише глибше зрозуміти масштаби катастрофи, але й усвідомити тісний зв’язок між екологією, національною безпекою та збереженням історичної пам’яті в Україні.
Особливим акцентом виховного заходу стали слова глибокої вдячності ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС, адже їхня самопожертва дозволила приборкати ядерну стихію та захистила не лише Україну, а й усю Європу від ще катастрофічніших масштабів радіаційного лиха. Героїзм ліквідаторів назавжди залишається в нашій історії як приклад найвищої мужності, а спільний обов’язок сучасних поколінь – нести крізь роки пам’ять про їхній безсмертний подвиг та з глибокою повагою шанувати живих героїв.