Методичний семінар за участю магістрів на тему: «Академічна доброчесність VS штучний інтелект: освітня та наукова діяльність здобувачів вищої освіти»
06 листопада 2024 р. на кафедрі цифрової економіки та бізнес-аналітики факультету управління фінансами та бізнесу Львівського національного університету імені Івана Франка в онлайн та оффлайн-форматі відбувся методичний семінар на тему «Академічна доброчесність VS штучний інтелект: освітня та наукова діяльність здобувачів вищої освіти», в якому взяли участь здобувачі вищої освіти освітнього ступеня магістр 1-го та 2-го року навчання за ОПП «Інформаційні технології в бізнесі» спеціальності 051 «Економіка».
У рамках семінару гарант освітньої програми, д.е.н., професор Ірина ШЕВЧУК, науково-педагогічні працівники кафедри разом зі здобувачами обговорили питання щодо особливостей підготовки кваліфікаційних (магістерських) робіт та опублікування результатів досліджень студентів у доброчесний спосіб. Зокрема якими документам регулюється академічна доброчесність на законодавчому та університетському рівнях; які функції й сфери відповідальності наукового керівника та здобувача вищої освіти; як комунікувати з науковим керівником у процесі написання кваліфікаційних (магістерських) робіт; якими сервісами та програмами можна користуватися для перевірки наукової праці на наявність плагіату (Unicheck, Plag, Dupli checker, SmallSEOTools, StrikePlagiarism). Отримали чек-листи для наукових керівників та магістрів, які допоможуть студентам під чітким керівництвом і консультуванням наукового керівника підготувати їхню роботу й публікації з дотриманням найкращих дослідницьких практик, уникнути ризиків порушення академічної доброчесності та сумнівних дослідницьких практик.
Особливу увагу на семінарі було приділено штучному інтелекту, який надає унікальні можливості у створенні контенту для проведення та висвітлення результатів наукових досліджень. Однак робота з ним потребує обережного підходу, оскільки неправильне використання ШІ може призвести до порушення академічної доброчесності, включаючи фальсифікацію та обман, – а це може негативно вплинути на репутацію викладача та здобувача вищої освіти.
Проговорювалися напрямки використання ШІ у науковій роботі, які варіюються залежно від конкретного дослідницького питання і цілей роботи. Це:
- проведення мозкового штурму ідей щодо теми дослідження;
- редагування, коректування, перефразування, коригування стилю наукового тексту тощо;
- автоматичного перекладу з будь-якої мови або перекладу статей на англійську;
- створення анотації статей;
- формування висновків за проведеним дослідженням;
- підбору джерел інформації;
- написання тезисних планів виступів, доповідей та наукових презентацій.
Також розглядалися сервіси, за допомогою яких можна встановити чи текст згенерований ШІ – це GPTZero, OpenAI, Smodin, AI Detector, Plagiarism Checker by EduBirdie, Writer.
Значну частину часу було приділено питанню законодавчого регулювання застосування ШІ в наукових роботах. У червні 2024 р. Верховною Радою України прийнято за основу проєкт Закону «Про академічну доброчесність», в преамбулі якого зазначено, що він є унікальним в плані перевірки на ШІ. Його прийняття є необхідним для забезпечення високих стандартів освіти та наукових досліджень, сприяння чесності та прозорості у навчальному процесі, а також для запобігання випадкам плагіату та інших видів академічної нечесності.
Семінар завершився продуктивною дискусією стосовно того, що цілком реально і доцільно використовувати штучний інтелект у науковій та освітній діяльності. Та щоб це використання було етичним, можливості ШІ повинні використовуватися не для швидкого написання робіт замість спеціалістів, а в цілях покращення статей та інших матеріалів і спрощення роботи.
#ЛНУ #digitaleconomy #університет #university #ІТ_в_бізнесі
#businessanalytics #business_analytics #digital_economy
#кафедра #Department #ФУФБ #факультетуправлінняфінансамитабізнесу #факультет_управління_фінансами_та_бізнесу