Долучаємось до світу прекрасного
Культура дозвілля особистості – це передусім, внутрішня культура людини, що передбачає наявність у неї певних особистісних властивостей (склад розуму, характер, організованість, потреби й інтереси, вміння, смаки, життєві цілі, бажання), які дають змогу змістовно і з користю проводити вільний час.
З 01.04.2019р. по 10.04.2019р. з метою формування у студентів гуманістичних цінностей та естетичних смаків, викладачі кафедри економіки та менеджменту факультету управління фінансами та бізнесу разом зі студентами 1-5 курсів (куратори Бобко Л.О., Капленко Г.В., Пак Н.Т.) організували перегляд кращих вистав Львівського національного драматичного театру імені Марії Заньковецької , а саме: класики Михайла Старицького «За двома зайцями», Хіту Бродвею – ліричної комедії за п’єсою Айвена Менчелла «Клуб самотніх сердець», а також прем’єри Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської «Зірка без імені».
Нікого з глядачів не залишила байдужим історія кохання Проні Прокопівни та її шалений роман з київським цирульником Свиридом Петровичем Голохвастим, адже кожна людина мріє про щастя, бажає великого і чистого кохання. Талановитий акторський ансамбль, прекрасна музика, забарвлені національним колоритом пісні і танці, виконані артистами у супроводі оркестру, загальна святкова атмосфера – все це визначило неймовірний успіх вистави у чисельної глядацької аудиторії.
Лірична комедія «Клуб самотніх сердець» за мотивами комедії «The Cemetery club» своїм тонким гумором вразила всіх присутніх. Історія трьох жінок, які відчайдушно намагаються влаштувати собі нове життя, та гламурні «бабусі», як зі сторінок журналу «VOGUE», змусили молодь інакше поглянути на зрілість.
Зворушлива комедія «Зірка без імені» за твором румунського драматурга Михаїла Себастьяна, що написана у 1940 році, надзвичайно дотична до сучасності, адже образи, обставини та моральні цінності, які порушує автор – порядність, любов, стосунки між чоловіком та жінкою, – залишаються актуальними сьогодні.
Поринувши у світ прекрасного, переконуємось, що «Театр – це така кафедра, з якої можна багато сказати світу добра».