Андріївські вечорниці на факультеті управління фінансами та бізнесу

13.12.2019 | 22:14

З поміж зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим є свято Андрія Первозванного, яке відзначаться ще з часів Київської Русі 13 грудня. Напередодні цієї дати, у ніч з 12-го на 13-те грудня, прийнято збиратися на Андріївські вечорниці, з якими пов’язано безліч неординарних звичаїв та обрядів.

Власні Андріївські вечорниці 12 грудня влаштували й студенти факультету управління фінансами та бізнесу. Дух родинного затишку та домашнього вогнища створила сама зала, оформлена у вигляді української світлиці з необхідними атрибутами: вишитою скатертиною, глиняним посудом, свічками та смачними наїдками.

Ведуча заходу Боднар Роксолана розповіла присутнім про походження свята і глядачі занурились в театралізоване дійство. Спершу молоді дівчата відпрошуються у батьків на вечорниці, а через кілька хвилин – вони уже в садибі тітки Мотрі, де й проходитиме саме святкування. Дійство супроводжується розвагами на будь-які смаки – запальними танцями молодиць, видовищним гопаком у виконанні Беднарського Л. та Красівського Д., веселими піснями Баїк А. та Сарафин М., жартівливими народними піснями «Сиділа під грушкой», «І з сиром пироги» у виконанні представниць народної капели бандуристок “Зоряниця”, а ще – поїданням пампухів на швидкість, вареників і звісно ж калити. Навколо цього обрядового хліба розгорнулося чимало веселощів. Кожен юнак на вечорницях мав спробувати вкусити калиту (великий круглий корж, підвішений на червоній стрічці високо на коцюбі), підскочивши і не торкаючись коржа руками. Оскільки нікому з хлопців це не вдалось, то калиту розділили між усіма присутніми.

Інтриги святу додали ворожіння, які допомогли дівчатам дізнатися про свою долю. Коли вийде заміж? Як зватиметься майбутній чоловік? Яким він буде за фігурою? Чи буде шлюб щасливим? Ці питання є улюбленими на дівочих посиденьках. Учасниці ворожили на різних предметах: шукали в глиняній мисці золотий, стрібний та декорований камінцями персні; з-під тарілки діставали перстень, ляльку, квітку чи джутову нитку; діставали палиці різної довжини і товщини тощо. А от чи збудеться бажане, покаже час.

На Андріївських вечорницях було гамірно та весело, дзвенів сміх та лунали жарти, і жоден з присутніх не нудьгував. Студенти факультету ще раз довели, що у нашого народу багаті та цікаві обряди та традиції, залишені в спадок від наших бабусь і дідусів. Їх потрібно пам’ятати та шанувати, адже щасливого майбутнього ми можемо досягти лише пам’ятаючи наше славне минуле.